4000 км літа. День 8-9: «Тюленячий відпочинок» на пляжах Італії, переїзд Італія – Словенія – Хорватія

Попередня частина тут.

Більше тижня минуло з останнього посту – не було часу дописати, робота. Потрохи стараюсь надолужити.

Після дня в Венеції, з моєї точки зору, цікавий відпочинок майже закінчився і розпочався класичний, ледащий, «тюленячий» відпочинок. Тобто поїв-покупався-поспав і далі по колу. Так можна було б охарактеризувати решту відпочинку, але то було б не справедливо, тому продовжу.

Ми ще два дні «протюленились» на пісчаних пляжах Каорле (Дюна Верде, Джесоло). Особисто мені вони не дуже сподобались: море в цьому місці каламутне і мілке, щоб зайти поплавати – потрібно довго йти. Хоча для дітей саме те. Також розваг чи місць, куда б можна було б піти – не дуже багато (майже нема). Центральною цікавинкою міста є собор Святого Стефана, він до речі рахується покровителем міста. Побудований собор у 1038 році і досить непогано зберігся. Також в місті є непогана набережна, а на ній величезна кількість крабів, що розбігаються при наближенні.

В суботу, попрощавшись із Італійським узбережжям Адріатики ми виїхали в напрямку Хорватії. Поруч з містом Ровінь в нас було зарезервовано житло. Навігатор показував відстань, всього 230 км або 3 години поїздки. Але через те, що маршрут проходив через Італію – Словенію – Хорватію, ми виїхали близько 10 ранку (як пізніше виявилось – то біло вірне рішення, інакше б добрались опівночі).

Далі буде абзац-тошнючка про погану дорогу, хто хоче – пропустіть. Поки ми виїзжали з Каорле на автомагістраль, то були в шоці нескінченною «тянучкою» машин, що рухались на в’їзд. Як я вже згадував раніше, субота – це класичний день заселення в Італії (і як пізніше з’ясувалось в Хорватії), тому і нагадує нескінченну навалу. Ми пораділи, що вільно рухаємось на виїзд, але радість була передчасною. Щойно ми вибрались на автомагістраль, то попали в довжелезну «тянучку». Шлях від Каорле до Трієсте (дуже гарне італійське місто, на кордоні зі Словенією) зайняв майже три години! Але далі було ще гірше, відрізок шляху від Трієсте до Словенії, що був лише 7 км ми «повзли» аж дві години! Цих 7 км по спекотній дорозі посприяли тому, що кондиціонер в авто «гегнув» і це додало «перцю» в поїздку. Також з'ясувалось що між Словенією та Хорватією є пункт пропуску з перевіркою паспортів, де ми ще простояли в «тянучці» півтори години. В сухому залишку дорога в 230 км зайняла майже 7 годин, хоча б мала бути не більше 3 :( В кінці дороги всі були добряче «зварені».

Близько шостої вечора ми прибули в Хорватію, містечко Поларі, що поруч з Ровінь. Декілька слів про комплекс, де ми зупинились. Він називається Maistra Camping Mobile Homes. База відпочинку орієнтується на людей, що подорожують в будиночках на колесах. Основна частина неймовірно гарної зеленої території розбита на ділянки, приблизо 10*10 м. До кожної ділянки підведена вода та світло. Також на кожні 10-15 ділянок є великий будиночок з душем, туалетами, тобто усім необхідним для проживання. Кількість ділянок під мобільні будиночки просто неймовірна – 2000! Більшість туристів (вважаючи на автомобільні номера) з Німеччини, Австрії, Італії, трохи менше з Чехії та Польщі.

На території є безліч басейнів, аквапарк з розвагами, доріжки для велосипедів, скутерів тощо. Площа цього всього хоч і дуже велика але дуже охайна та доглянута. Родзинкою локації є хвойні дерева, що дають вдосталь тіні в спеку та неймовірний аромат! Для тих відвідувачів, в кого немає будиночку на колесах, є можливість орендувати стаціонарний будиночок. Вони згруповані на окремій ділянці і їх небагато. Перевагою таких будиночків є те, що в них вже всередині є все необхідне: кухня, санвузол, спальні та тераса з лежаками. Також вони розташовані навколо класнючих мінібасейнів, де діти можуть «доганятись» після моря. На додачу до всього вищезгаданого кришталево чисте море, охайний пляж та море розваг для дітей і дорослих – сім’я була в захваті!

То було чудове завершення дня: ми смачно повечеряли, сходили на море, попали на кльову дитячу анімацію, полежали на терасі біля будиночку та завалились спати! Попереду ще був цілий тиждень відпочинку в цьому чудовому місці!

PS: Окремо слід сказати про аніматорів. Не знаю де адміністрація парку їх знайшла, але вони були просто бомбезні. Втрьох вони так викладувались, що діти були в захваті аж до вереску. Та що там діти, частенько і дорослі були втягнуті в ті забави і видно було що їм це подобається (дорослі – це ж теж діти? ;) ). Мало того, був денний клуб розваг і з частиною дітей за тиждень аніматори розівчили і поставили цілу виставу, яку показали в останній день нашого перебування. Одним словом - Респект!

PPS: Ще кілька слів слід написати про будиночки на колесах. Раніше для мене такий відпочинок асоціювався з туалетом в кущах та харчуванням сухпайками. Коли ж я побачив як цим користуються цивілізовані люди – це приємно здивувало. Це ціла субкультура, люди відносяться до своїх будиночків як до основного помешкання. Більшість були прикрашені гірляндами, фігурками, біля деяких, взагалі, стояли горщики з квітами. І якщо пару невеличких горщиків з фіалками можна було б зрозуміти (взяли з собою, щоб не зав’яли), то здоровенні гладунята (по 50 см висотою) для прикраси будиночку на колесах – то справжя любов!

Далі буде...