Звичайні дні відпочинку типу «поспали-поїли-покупались-порозважались» міксувались вилазками в різні цікаві місця. Одним з таких місць було старовинне місто Ровінь, воно знаходилось всього в 5 км від нашої локації.
Ровінь – це крихітне портове містечко, що розташоване на півострові. Старовинну його частину можна пройти вздовж і впоперек менш ніж за годину. Охайні кам’яні вулички з купою крамниць та ресторанчиків для туристів. В центрі «старого» міста розташований собор Святої Євфимії з 62-метровою дзвіницею, яку видно з усіх точок суші та моря. Вона є найвищою в Істрії, а висота мідної статуї на її вершині є більш ніж 4 метра. Архітектура міста дуже нагадує Венецію. Це й не дивно, бо тривалий час воно входило до складу Венеціанської республіки.
Ми вибирались в Ровінь двічі. Перший раз в неділю ввечері, щоб погуляти містом. Саме в той день Хорватія зазнала поразки в фіналі чемпіонаті світу з футболу 2018. Вона програла Франції 4:2. Незважаючи на програш, містом їздило безліч авто з хорватськими прапорами та сигналили щосили – уявляю як би вони святкували, коли б виграли :) Саме через велику кількість машин по мірі наближення до міста, ми залишили авто на парковці за 2 км від центру і трохи пройшлись. На зворотньому шляху, правда «дехто» жалівся що далеко йти, але нічого – краще спалось вночі ;)
Другий раз ми вирішили відвідати Ровінь вдень. Тому поїхали туда з самого ранку в вівторок. В цей раз ми не тільки гуляли містом, а ще й насолодились прогулянкою морем. В інтернеті безліч турів по морю. Ми обрали двогодинну екскурсію архіпелагом, що складається з 22 островів! Забігаючи наперед, скажу що дві години – це достатньо. Не знаю, що роблять люди в чьотирьох та шестигодинних турах, що також рекламувались?!
Корабль, що виконував тур, називався Delfin. Дуже гарно декорований деревом. Завдяки підказці жінки, що продавала квитки, ми перейшли в початкову локацію корабля, з іншої сторони острова. Це дало змогу зайняти зручніші місця та зробити коло навколо півострова. Цим власне і почався наш тур. Після декількох зупинок на півострові, де підбирали решту пасажирів, корабль рушив до острова Святої Катерини. На карті він позначений як заповідна зона але ми бачили там багато отелів, видно корупція є не тільки в Україні! Далі маршрут пролягав повз велику кількість островів різного розміру. Слід віддати належне капітану, біля кожного острова він давав коротку розповідь про назву та історію на троьох! мовах: англійською, німецькою та італійською. Було досить цікаво.
Зійшовши з трапу корабля ми ще трохи пройшлись по центру містечка і рушили до парковки з твердим наміром повернутись на базу (починалась спека). Але по дорозі нам зустрівся місцевий акваріум з досить цікавими експонатами (на фото). Довелось на деякий час там «залипнути». Діти з цікавістю розглядали різноманітних морських істот. Особливо зацікавили мурени, велетенські омари та морські зірки.
Після повернення з Ровіня, решту дня ми провели на морі та в басейнах. До речі, в певні дні, море біля берега було досить прохолодне біля берега і тепле по мірі віддалення. Тоді діти віддавали перевагу басейнам і аквапарку. А бувало навпаки: тепле море біля берега і прохолодне біля буйків. Можливо якісь холодні джерела – деколи відчувалось як в певних місцях між каміння б’є холодна вода.
Сообщения
Комментариев нет:
Отправить комментарий