1 февр. 2012 г.

Три истории, 1997

Время от времени выбираю из списка фильмов к просмотру так называемые "ебнутые" фильмы. Кто-то выносит их в отдельный вид искусства, но мне честно говоря тошно называть это искусством. Фильм посмотрел только потому что там играли: Охлобыстин, Литвинова и Маковецкий. Кстати, Охлобыстина интересно посмотреть в других ролях, а не только в Интернах. Так вот, этот фильм, который многие называют гениальным произведением Киры Муратовой, еле досмотрел до конца. Бредятина та еще! Во время депресии просмотр этого фильма  со 100% вероятностью может вызвать акт суицида (просто говоря, хочется удавиться).

4 комментария:

Світлана комментирует...

Так чому ж дивуватись! Який режисер- такі і фільми. Кіра Муратова завжди була тітонькою "со странностями"... Як на мою думку, (пересічного глядача без диплому культурознавця) всі її фільми виходять у жанрі "кітч", тим і відома.

Ununseptium комментирует...

О, дякую, вивчив нове слово "кітч" - псевдоискусство. Для цього фільму самий нормальний термін!

Світлана. комментирует...

Я б не так сказала, "кітч"- це реальність "вывернутая на изнанку", підкладку бачать не всі.Реальний сюжет розуміють усі, а от виворітню сторону, та що схована під реальність не завжди розгледиш. Муратова і демонструє "підкладку", але краще б вона цього не робила...хочеться позитиву більше і яскравих картинок, а такою гидотою себе грузити якось не дуже приємно.

Ununseptium комментирует...

Подякував за просвітницьку роботу :)